Вступ

Сучасний етап характеризується для України постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів міжнародної торгівлі, ускладненням та посиленням динаміки торговельних процесів, посиленням вимог міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки та зниженням національних торговельних бар’єрів. Відбувається поглиблення інтеграції міжнародних вимог в національну практику регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Сучасна митно-тарифна політика регулювання зовнішньоекономічної діяльності України спрямована не на довгострокову перспективу, а на пошук шляхів виходу із кризових ситуацій, тому така політика часто не дає позитивних результатів. У зв'язку з цим, методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинні удосконалюватися. За допомогою зміни їх рівня держава матиме можливість змінювати характер імпорту і експорту в потрібних напрямах.

В таких умовах актуалізується потреба підвищення ефективності зовнішньоекономічної політики в сфері забезпечення невідкладного реагування на зовнішні загрози та оперативної протидії можливим негативним наслідкам таких загроз, в напрямку посилення забезпечення економічних інтересів держави й максимального врахування в національній системі регулювання міжнародних правил та вимог. Реалізація цих вимог пов’язана з певними потенційними загрозами забезпеченню національних інтересів України.

Удосконалення нормативно-правової бази та технологічної оснащеності митних органів має велике значення, адже саме це береться за основу у питаннях організації, порядку проведення та обліку зовнішньоекономічних операцій.

Ефективна робота митних органів, відсутність невиправданих втрат часу і матеріальних засобів у ході митного контролю значною мірою впливають на результати діяльності експортерів і імпортерів будь-якої країни. Часто вони є головними причинами успіху чи неуспіху зовнішньоторговельних операцій і, як наслідок, в значній мірі визначають конкурентні переваги національної економіки.