Україна втратила 15 позицій через те, що залишилась позаду інших країн за стимулюванням ІКТ і посідає 98 місце за показником ринкового середовища ІКТ, 82 – за показником готовності та 86 – за значенням показника використання. Ринкове середовище України (128 місце), регуляторне середовище для використання ІКТ (122 місце) є непривабливими. Значення показника готовності свідчить, що готовність населення є досить високою в Україні (28 місце), тоді як готовність бізнесу та уряду є низькою (відповідно 106 та 122 місця). Низька готовність бізнесу, ймовірно, пов’язана із несприятливим діловим середовищем, тоді як низька готовність уряду може бути поясненою відсутністю послідовної чіткої стратегії щодо ІКТ та недостатньою спроможністю населення їх використовувати. Україна посідає 120 місце серед 139 країн за рівнем надання урядом ІКТ пріоритетного значення.

Отже, розвиток ІКТ потребує більш активного державного втручання щодо введення більш дієвих регуляторних інструментів.

Темпи зростання кількості користувачів Інтернет – це один з показників, що відбиває рівень інтегрованості країни у МРІП. В Україні він є одним з найвищих у регіоні. Хоча протягом 2000-2011 рр. кількість користувачів Інтернет зросла у 76 разів, проте Україна ще залишається країною з найнижчою кількістю користувачів Інтернет у світі і це значення становить лише 34% від загальної чисельності населення.

Конкурентні позиції України на МРІП значно загострилися після її вступу до СОТ та відповідного відкриття національного ринку інформаційних послуг для решти країн-членів. Цей аспект потребує більш докладного дослідження не тільки бар’єрів у зовнішній торгівлі інформаційними послугами, особливостей лібералізації обміну на внутрішньому ринку України та регулювання ринків послуг у межах СОТ, але й аналізу стану інституційного забезпечення цих процесів, виявлення проблем, які необхідно вирішити Україні. Вивчення основних положень ГАТС дозволило визначити декілька проблем, які стосуються зовнішньої торгівлі інформаційними послугами України: