ГАТТ вимагав подальшого зниження рівня митних тарифів і відмови від застосування нетарифних інструментів. Безумовно, хоча й не дуже швидко, але ГАТТ за час свого існування досяг значних успіхів.

Фінансові інструменти за сучасних умов регулювання зовнішньоторговельних відносин в економічно розвинутих країнах уже не відіграють такої значної ролі, як раніше. Дедалі більше країн відмовляється від практики обов'язкового продажу іноземної валюти державі. Практика квотування стала найпоширенішим методом нетарифного регулювання ЗЕД майже в усіх країн світу, в тому числі і країнах-членах ГАТТ. Навіть після створення Світової організації торгівлі (СОТ) перелік товарів, імпорт яких квотується на постійній основі, залишається значним. Особливо широко вживаються квоти до сільськогосподарських продуктів.

США, а також Канада ліцензують імпорт природного газу. Основним об'єктом їх ліцензування залишається продукція сільського господарства і харчової промисловості.

Різними країнами застосовуються і технічні бар'єри щодо імпорту. ГАТТ/СОТ та інші міжнародні угоди вимагають спрощення технічних вимог та їх уніфікації з метою мінімізації негативного впливу на міжнародну торгівлю.

Метою своєї діяльності COT проголосила сприяння зниженню торговельних перешкод на шляху обміну товарами та послугами між країнами. Політика, яку постійно проводить ця організація, спрямована на постійне зменшення імпортних тарифів і методичне усунення нетарифних методів регулювання міжнародних економічних відносин. У той же час COT дозволяє вживати захисних заходів у ситуаціях, коли іноземна конкуренція завдає значних збитків певним виробництвам чи галузям вітчизняної економіки.