В економіці ІПС можуть використовуватися для зберігання і пошуку нормативних, планових, бухгалтерських та інших документів, даних для наукових досліджень.

ІПС відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задач збору, зберігання і видачі інформації мають такі спільні процедури:

 аналіз документів і їх добір;

 створення пошукового образу документів (ПОД);

 запис документів і їх пошукових образів на прийняті носії;

 зберігання документів і ПОД;

 аналіз запитів;

 видача документів користувачам.

ІПС можна класифікувати за такими ознаками:

 родом виконуваних операцій;

 режимом пошуку;

 типом інформаційно-пошукової мови (ІПМ);

 типом критерію відповідності;

 ступенем автоматизації.

За першою ознакою ІПС діляться на документальні, фактографічні, логічні і комплексні.

Документальні ІПС на інформаційні запити видають адреси зберігання пошукових образів, оригінали чи копії документів з необхідною інформацією.

Фактографічні ІПС у відповідь на введені в них інформаційні запити безпосередньо видають відповідні фактичні дані (струк­турний склад, формули, характеристики матеріалів і тому подібне).

Логічні ІПС видають на запит не лише введену раніше інфор­мацію, але, якщо необхідно, виконують логічну переробку цієї інформації для одержання нової, що явно в систему не вводилась.

Комплексні ІПС містять сукупність елементів документальних, фактографічних і логічних ІПС.