рмінів, які використовуються для позначення одного і того ж об’єкту чи поняття (наприклад, “ввід в дію” і “ввід в експлуатацію”). Використання інформаційної мови також забезпечує усунення омонімії та полісемії. Омоніми - це два слова, які однаково вимовляються, але не мають між собою нічого спільного (наприклад, “замок” і “замок”). Полісемія означає перенесення найменування одного предмету на інший, який має з ним деякі спільні ознаки (наприклад, “бюро”).

Основні вимоги до інформаційних мов полягають у більшій строгості в порівнянні із природною, легкості у вивченні, а також можливості простої модифікації при зміні мови документів або вимог користувачів. Використання інформаційної мови забезпечує впорядкування технології і класифікації техніко-економічних даних, полегшує дослідження і формування складу і структури інформаційного середовища та визначення його найдоцільнішої структури, спрощується встановлення взаємозв’язків між різними інформаційними системами організації.

Класифікація і кодування інформації використовується для скорочення описової частини різноманітних відомостей, які зберігаються, обробляються і передаються.

Класифікація - це впорядкування об’єктів заданої множини (предмети, поняття, властивості та інше). Ознака подібності або відмінності об’єктів, яка використовується, називається основою класифікації. Сукупність правил впорядкування утворює систему класифікацій.

Кодування - це процес присвоєння об’єкту шифру або коду, який замінює звичайний запис. Метою кодування є представлення інформації в компактнішій і зручнішій формі, що є необхідним при записуванні даних в документі, перенесенні їх на машинні носії, передачі і обробці з допомогою ЕОМ.