геометричної трикутної форми було закладено багато архітектурно-будівельних споруджень давніх часів.

Ромб – це знак який використовувався в народній орнаментиці, він походить від умовного зображення земельної ділянки і є символом землі. У Єгипті землю зображали у формі квадрата, в Китаї чотирикутник і коло символізували піднебіння і землю. У побутовій орнаментиці Східної Азії ромб вважався чоловічим знаком, а круг – жіночим. У греків і римлян поєднання квадратної і круглої форми символізували земний і небесний вогонь [27].

Піктограми і ідеограми відносяться до епохи так званої протописемності, у ті часи знаки грали найважливішу роль в передачі інформації.

Зазвичай піктограма відповідає деякому об'єкту і використовується з метою надання конкретнішій інформації, що підкреслює його типові межі наприклад у тертерійських написах.

В даний час піктографічне письмо представлене писемністю донгба (дунба), якими володіють до декількох десятків літніх представників народу, що живе в передгір'ях Тибету.

Піктографічні писемності налічують тисячі знаків. Складність і обмеженість системи (вона може описувати лише об'єкти) пояснюють рух таких систем у бік ідеографічних письменностей.

Рух цей супроводжується розширенням сенсу знаків, а також спрощенням і канонізацією зображень кожного знаку, яскравим прикладом є піктографічна писемність – кодекси індійців Месоамерики. Також існують і основні межі піктографічного письма вони полягають в тому що письмо відтворює деякі одиниці сенсу – прості інтернаціональні поняття, реальні предмети, явища, дії, значення яких передається за допомогою малюнків. Через це піктографічні написи можуть зрозуміти люди, що говорять на різних мовах, навіть якщо піктографічні писемності мов різні. Як пишуть     Р. Шор і Н. Карінський: «відсутність умовного і традиційного моменту в піктографії робить її знаки доступними розумінню при незнанні тієї мови,на якій говорить автор піктографії, тобто за відсутності єдності мовної культури в того, що «пише» і «читає» піктограму» [