Питання про включення жінок в освітній процес стає актуальним з середини XIX століття, коли жіночий рух в Європі та США піднімає проблему допуску жінок до освіти. В 60-х рр. починається процес організації початкових і середніх шкіл для дівчаток, причому програма цих шкіл перестає відрізнятися від програм шкіл для хлопчиків, крім наявності таких спеціальних предметів, як рукоділля. З кінця 70-х рр. XIX століття європейські та американські жінки отримують доступ до вищої освіти: перш за все в Швейцарії (Цюріхський університет) та Франції (Сорбонна). У 1904 р в швейцарських університетах навчалося 1200 студенток (884 росіян), в Північній Америці - 24 836 (більшість були студентками коледжів, які за європейськими характеристикам відповідали гімназіям), в 1905 р в німецьких університетах навчалося 1200 студенток. Найвідсталішою в галузі вищої освіти для жінок була Англія, де доступ в найстаріші університети Оксфорда і Кембриджа жінки отримали тільки в 60-х гг. XX століть, але при цьому початкову і середню освіту в Англії були досить добре розвинені. На початку XX століття в США починається спільне навчання хлопчиків і дівчаток у школах, ця новація отримала високу оцінку російських педагогів.