На фоні зазначених обставин в Україні та країнах СНД починає формуватися певна організаційно-правова система безпеки підприємництва. Створюються різноманітні відомчі і міжвідомчі служби безпеки, які певною мірою напрацьовують окремі напрями своєї діяльності. Це, в основному, напрями фізичного і технічного захисту підприємницької діяльності. Щодо питань економічної безпеки підприємництва, то тут ще необхідна серйозна як теоретична, так і організаційно-практична робота з питань утворення певної організаційно-правової інфраструктури безпеки

Слід відзначити, що виявляти ризики та порушення, які посягають на економічну безпеку підприємництва в силу їх природи і процесуально-правової структури, в більшості випадків покликані не державні спецслужби, а служби економічної безпеки тих суб’єктів підприємництва, яким завдаються збитки. Така стратегія базується на тому, що ризики економічних зловживань на перший погляд, як правило, знаходяться у сфері дії цивільно-правових норм. Мотивом такої роботи є запобігання збитків від різного роду ризиків та посягань.

В умовах, що склалися, тільки такий підхід дозволяє підприємцям, банкірам, страховикам забезпечити надійний захист як від прорахунків щодо неефективного вкладення і використання коштів, так і від різноманітних правопорушень, у тому числі і криміногенного характеру. Як бачимо з характеру цих діянь, до проблем детінізації природним шляхом залучається ціла “армія” служб економічної безпеки. Як ефективніше їх використати – залежить від того, чи зможе держава створити комплексну організаційно-правову інфраструктуру, в межах якої будуть вирішуватись питання детінізації економіки. Хоча попередження зазначених протиправних посягань на майно підприємств уже відіграє певну роль в оздоровленні оперативної обстановки, а відповідно і в питаннях детінізації економіки.