Грошові фонди - це частина грошових коштів, які мають ці­льове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних під­приємствах), фонд розвитку виробництва, фонд соціального призна­чення, фонд заохочення, резервний фонд та інші.

Статутний фонд використовується підприємством для інвесту­вання коштів в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці - для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд - для фінансування капітальних вкладень та капітального ремонту. Фонд споживання - для фінансування від­творення робочої сили та соціально-культурних заходів. Фонд на­громадження - для вдосконалення та розвитку підприємства. Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій фор­мі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінан­сових зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в нефондовій фор­мі. У нефондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.

Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що с в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресур­сів належать усі грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підпри­ємств є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених - пайові та інші внески, кошти, мобілізовані на фінансовому ринку. (рис. 1.)

Обсяг виробництва, його ефективність зумовлюють розмір, склад та структуру фінансових ресурсів підприємства. У свою чергу, від вели­чини фінансових ресурсів залежить зростання виробництва та соціаль­но-економічний розвиток підприємства. Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансове благополуччя під­приємства: платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість.