1)                визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

2)                періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

3)                якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

4)                використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

5)                продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

6)                при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

7)                використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

8)                відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

9)                страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

10)           обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо).

Щоб оптимізувати значення коефіцієнту абсолютної ліквідності з тією ж сумою короткострокової заборгованості, треба  нарощення обсягів реалізації та надходження коштів на поточний рахунок.