Конкурентоспроможність об'єкта визначається стосовно конкурентного ринку або до конкретної групи споживачів, формованої по відповідних ознаках сегментації ринку. Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт, це означає, що даний об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком.

Конкурентоспроможність - не показник, рівень якого можна обчислити для себе й для конкурента, а потім перемогти.

Щоб сьогодні створити конкурентоспроможне підприємство, треба не просто, модернізувати організацію й керування, але, і чітко знати, для чого це робиться, яка мета повинна бути досягнута. Головне при цьому - уміння визначити й швидко, ефективно використати в конкурентній боротьбі свої переваги.

Всі зусилля в організації й керуванні підприємством повинні бути спрямовані на розвиток тих його якостей або реалізованої їм продукції, які вигідно відрізняли б фірму від потенційних або реальних конкурентів. Недарма багато провідних фірм сформулювали свої порівняльні переваги у вигляді гасел, правил, яким повинні випливати всі працівники фірми.

Для оцінки діяльності підприємства доцільно проаналізувати й оцінити економічний потенціал, тобто сукупність ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства й здатності до використання ресурсів з метою створення й реалізації товарів і послуг, одержання максимального доходу.

Жодне підприємство не може досягти переваги над конкурентами по всіх економічних характеристиках товару й коштам його просування на ринку. Необхідний вибір пріоритетів і вироблення стратегії, найбільшою мірою відповідним тенденціям розвитку ринкової ситуації й найкращим способом діяльності, що використає сильні сторони, підприємства.

Але успіх горілчаної галузі України насамперед залежить від державної політики. Основним завданням держави має бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, щоб на українському ринку діяла політика протекціоналізму, щодо горілчаних виробів. Всілякими способами українські виробники повинні заохочуватися до завоювання закордонних ринків у світовому масштабі. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної експортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно-фінансових, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси виробників.