Прогнозування і його роль в стратегічному плануванні
55

Висновки та пропозиції

 

 

В курсовій роботі досліджено та обґрунтовано теоретичні та практичні положення стратегічного прогнозування на прикладі ДП «Поліський лісгосп». Результати роботи дають підстави для таких висновків:

  1. Стратегічне прогнозування розглядається як сукупність процесів управлінської діяльності в сфері прогнозування, соціально-економічного планування, програмування та фінансового планування. Воно здійснюється на основі оцінки об'єктивних факторів довгострокового характеру, сучасного соціально-економічного стану та передбачає визначення стратегічних орієнтирів економічного та соціального розвитку підприємства.
  2. Зясовані методологічні та методичні аспекти розробки вітчизняних регіональних стратегій. Встановлено, що поряд із залученням широкого методичного інструментарію та організаційних форм проведення діагностики економічного стану підприємства та вибору стратегічних цілей розвитку його в більшості стратегіях не визначені індикатори досягнення стратегічних цілей та недосконалим є організаційно-економічний механізм реалізації стратегій.

4. Стратегія, яка є управлінським резервом зміцнення економічної системи підприємства і дієвим інструментом реалізації соціального контролю за розвитком його. Досягнення стратегічних цілей розвитку підприємства в значній мірі залежить від ефективності рішень, що приймаються керівництвом підприємства, розподілом відповідальності та повноважень.

5. Першочерговим завданням стратегічного планування на підприємстві залишається концентрація ресурсів на реалізації пріоритетних напрямів розвитку лісництв, програмне та ресурсне забезпечення реалізації операційних цілей. При цьому, реалізація стратегії повинна спрямовуватися на оптимізацію процесів розвитку лісництв.