Висновки

Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечити оперативну трансформацію активів у грошові кошти. Завдяки аналізу робиться висновок про здатність підприємства обслуговувати свої борги. Об’єктивність висновків підвищується в результаті порівняння значень отриманих показників із рекомендованими, середньогалузевими, а також в динаміці.

У разі, якщо позичальник не в змозі виконати свої зобов’язання у передбачені кредитним договором строки, кредитор може задовольнити свої вимоги за рахунок кредитного забезпечення.

До основних видів забезпечення кредиту належать такі:

- застава (майна, майнових прав, цінних паперів тощо);

- гарантії (банків, підтверджені фінансами чи майном третьої особи);

- інші види забезпечення (поручительство, свідоцтво страхової організації).

Застава означає, що в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання, кошти, одержані від реалізації заставленого майна, спрямовуються в першу чергу на задоволення вимог заставодержателя. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Предметом застави є майно (рухоме та нерухому) та майнові права, які можуть бути відчуджені та на які може бути звернено стягнення.

Виконання зобов’язань з повернення кредиту може бути забезпечено також поручительством та гарантією. За деякими оцінками, на ці форми кредитного забезпечення припадає близько 30% усіх кредитів.

Гарантія характеризує зобов’язання третьої особи задовільнити вимоги кредитора у разі настання певних, заздалегідь обумовлених гарантійних випадків. На відміну від поручительства, гарантія не носить акцесорного характеру, тобто безпосередньо не пов’язана із умовами договору між кредитором та боржником.