3) діють обов'язкові курси: якщо дилервеликого банку цікавиться котируваннями іншого банку, то оголошені йому котирування є обов'язковими для виконання угоди з купівлі-продажу.

Основними інструментами спот-ринку є електронний переказ каналами системи СВІФТ, яка забезпечує цілодобовий доступ швидкісної мережі передачіміжбанківської інформації у стандартній формі за високого ступеня контролю та захисту несанкціонованого доступу [2,c.94].

Процес установлення валютного курсу має назву котирування валют, яке може бути прямим або непрямим (зворотним), прямим/зворотним.

Дилери отримують інформацію про поточні зміни обмінні курсів у електронних інформаційних системах типу «Reuters», «Telerate», «Bloomberg», «Knightridder», а також з телефонних розмов дилерами інших банків та брокерських домів. Деякі банки орендують у системи Reuters власні сторінки, на яких відображають інформацію про свої останні курси придбання/продажу валют.Однак курси, зафіксовані на цих сторінках, не є обов'язковими для виконання даним банком;

4) звичайні обсяги на ринках доларів США - 3-5 млн. швейцарських франків - 5-10 млн.;

5) на спот-ринку банки котирують валюти за курсами: продажу ask (offer) rate - AR(OR) - більший курс; придбання bid rate - BR - низький курс; середня арифметична AR та BR - середній курс застосовується дилерами для зовнішньоторговельних контрактів.

На валютному ринку базові котирування встановлюються маркет-мейкерами (market-makers). Учасників, які використовують ринок, що визначається маркет-мейкером, називають маркет-тейкерами (market-takers).

Вибір курсу користувачем ринку є дзеркальним відображенням котирувань, що пропонуються маркет-мейкерами [3,c.136].

Хоча спот-операції належать до «швидких» валютних операцій, все-таки і вони підвладні валютному ризику. Це пов'язано насамперед з технічними особливостями клірингових розрахунків, що існують у більшості країн світу, а також з часовими різницями в роботі ва