-       наявність чи відсутність валютних обмежень;

-       банківські та кредитно-фінансові установи, валютні біржі;

-       порядок здійснення зовнішньоторговельних розрахунків;

-       система валютного регулювання і валютного контролю та ін.

Регіональні валютні системи створюються в межах міжнародних інтеграційних угрупувань та валютних блоків. Вони характеризуються, як правило, наявністю власної міждержавної або наднаціональної (колективної) валюти, механізму взаємної валютної координації та регулювання (європейська змія) та інших важливих атрибутів, які виокремлюють їх у відносно відособлені ланки міжнародних валютно-кредитних відносин.

Міжнародна валютна система охоплює усю світову економіку. ЇЇ розвиток пов’язаний з формуванням світового ринку, єдиної системи світового господарства внаслідок поглиблення і диверсифікації міжнародного поділу праці, інтернаціоналізацією економічного життя та глобалізацією усіх аспектів господарської діяльності. Головними елементами сучасної міжнародної валютної системи є:

-       національні резервні та колективні (наднаціональні) валютні одиниці;

-       склад і структура інших міжнародних платіжних активів (засобів);

-       механізм валютних паритетів та обмінних (валютних) курсів;

-       умови взаємної конвертованості валют;

-       форми міжнародних розрахунків;

-       умови функціонування міжнародних валютних ринків та ринків золота;

-       статус міждержавних валютно-кредитних організацій.

Міжнародна валютна система регулюється нормами національного та міжнародного права, інструментами і положеннями, що випливають із спільно розроблених і прийнятих країнами документів і угод [29,c.188].

Таким чином, міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини – це сукупність відносин у сфері грошей і кредиту, які опосередковують рух товарів, капіталів і послуг між країнами, регіонами, фірмами, банками, установами, фізичними особами.