Розрахунок за відкритим рахунком як форма міжнародного розрахунку
5

Розділ 1. Сутність міжнародних безготівкових валютних розрахунків

 

1.1 Використання безготівкових розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

 

 

 

Формування в Україні ринкової економіки створює сприятливі умови для розширення зовнішньоекономічної діяльності та валютно-фінансової самостійності українських суб'єктів господарювання. Тому фінансовому менеджменту вітчизняних підприємств при плануванні та здійсненні експортно-імпортних операцій необхідно правильно обирати та використовувати найбільш ефективні форми міжнародних розрахунків, які б не тільки захищали від ризиків, що супроводжують зовнішню торгівлю, а й забезпечували надійність та належне виконання умов зовнішньоекономічних контрактів, мінімізацію витрат, сприяли нормальному кругообігу коштів, що є на сьогодні актуальним.

Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують організаційний бік руху грошових потоків: порядок проведення операцій, їх документальне оформлення, відповідальність сторін і банків тощо.

Банки здійснюють міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів: підприємств та організацій-учасників зовнішньоекономічної діяльності в трьох загальноприйнятих формах: банківський переказ, інкасо, акредитив. Форми, що застосовуються в міжнародних розрахунках, розрізняються за ступенем участі банків в їх проведенні: мінімальна частка участі банків при банківському переказі, більша - при інкасо і максимальна частка участі банків при акредитиві. Відповідно зростає забезпечення платежу для бенефіціара, мінімально - при банківському переказі за фактично поставлений товар, максимально - при акредитиві, який по суті є грошовою гарантією оплати відвантаженого товару банком, що відкрив акредитив. [13, c.68]

Основні умови та принципи проведення валютних операцій юридичними і фізичними особами в Україні регламентує Декрет Кабінету Міністрів "Про валютне регулювання та валютний контроль" від 19.02.1993 р. Відповідно до нього суб'єкти валютних операцій розподіляються на дві категорії: резидентів і нерезидентів.