Питання управління боргом повинно виноситися на державний рівень, тому що досягнення боргом певних критичних меж є реальною загрозою фінансовій безпеці держави, яка може проявлятись в обмеженні державного суверенітету. Вважається, що державний борг, який перевищує 50% ВВП, а витрати на його обслуговування – 30% експорту, становить загрозу країні.

На основі аналізу різних підходів до оцінки боргової безпеки держави, які використовуються у світі, хочеться доповнити індикатори економічної безпеки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України наступними показниками:

- відношення міжнародних резервів до короткострокового боргу (показник А. Грінспена);

- відношення міжнародних резервів до валового зовнішнього боргу;

- відношення міжнародних резервів до імпорту товарів і послуг;

- відношення короткострокового боргу до валового зовнішнього боргу;

- відношення боргу міжнародним організаціям до валового зовнішнього боргу;

- відношення короткострокового боргу до загальної величини боргу;

- частка боргу номінованого в іноземній валюті у загальній величині боргу.

Для уникнення піків платежів за державним боргом та оптимізації його  структури пропонуємо проведення наступних заходів:

- здійснення коригування боргових зобов’язань за строками користування залежно від етапу економічного розвитку;

- забезпечити єдність планування та обліку всіх операцій для залучення, погашення та обслуговування зовнішніх державних запозичень;

- планувати випуск боргових зобов’язань, враховуючи сезонний фактор наповнення бюджету;

- забезпечити максимальну прозорість та узгодження стратегії регулювання на всіх стадіях здійснення запозичень – від розгляду доцільності до остаточного погашення позик;