Питання залучення фінансових ресурсів на світових фінансових
ринках є досить актуальним для українських емітентів корпоративних
прав. При цьому існує досить велика проблема, яка полягає у тому,
що у багатьох країнах світу для більшості інвесторів існують обмеження
на купівлю акцій на закордонних фондових біржах чи вкладення
коштів в активи, номіновані в іноземній валюті. Для тих інвесторів,
на яких обмеження не поширюється, витрати, пов’язані з придбанням іноземних активів, нерідко є обставиною, що утримує від виходу
на закордонні ринки цінних паперів. Депозитарні розписки дозволяють подолати державні кордони та законодавчі перешкоди і можуть
розглядатись як ефективний інструмент для інвестора іноземних активів. Саме тому механізм депозитарних розписок, коли розміщуються не
самі акції, а права володіння ними, з успіхом використовують багато країн світу.

При первинному розміщенні акцій перед компанією постає питання: на якому ринку краще його проводити? Один з найперспективніших варіантів — випуск американських депозитарних розписок (ADR). Але, зробивши вибір на їх користь, емітент зіткнеться з рядом жорстких вимог законодавства США. Вихід компанії на зарубіжний ринок ІРО знаменує собою якісно новий етап її розвитку. Як правило, таке рішення приймають підприємства, які усвідомлюють свій високий потенціал і відчувають потребу в якісних фінансових ресурсах.

За таких обставин виникає необхідність детального аналізу поняття «Американської депозитарної розписки», визначення переваг розміщення акцій українськими емітентами на закордонних ринках, процедури проведення такого розміщення.

РОЗДІЛ 1. Депозитарні розписки