Гіпотезою дослідження є припущення про те, що проведення просвітницької роботи серед сімей у складних життєвих обставинах, організація їх соціального навчання, враховуючи особливості соціально-педагогічної роботи з цими сім’ями сприятиме відновленню їх виховного потенціалу, що в свою чергу сприятиме зменшенню негативних тенденцій у сім’ях зі складними життєвими обставинами.

У відповідності з предметом, об’єктом і метою дослідження були висунуті наступні завдання:

1. Узагальнити сутність соціального супроводу та охарактеризувати сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

2. Визначити основні потреби сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

3. Проаналізувати практичний досвід здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях.

4. Дослідити шляхи вдосконалення соціального супроводу сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали роботи, які розглядають питання соціального супроводу різних сімей (Г. М. Бевз, Н. М. Комарова, І. В. Пєша, О. О. Яременко, Л. С. Волинець), психолого-педагогічні проблеми різних типів сімей (А. Бондаровська, В. Г. Бочарова, М. І. Братусь, О. М. Мороз, Т. М. Семигіна, А. Л. Козлов).

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

•                   теоретичні: термінологічний метод, теоретичний аналіз педагогічних ідей, явищ, фактів; порівняння, системний аналіз, конструювання, аналогія.
•                   емпіричні: дослідницькі бесіди, методи обробки даних: кількісний аналіз, анкетування, опитування.

Теоретична значення дослідження полягає у тому, що: узагальнено сутність соціального супроводу та характеристика сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах; в