Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) від суміжних злочинів
13

Висновок

    Таким чином, аналіз даної роботи дає підстави зробити наступні висновки. Хуліганством є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке відзначається особливою зухвалістю та винятковим цинізмом. Так, дві останні ознаки даного злочину є обов’язковими його ознаками, оскільки відсутність у вчиненому мотиву явної неповаги до суспільства свідчить і про відсутність хуліганства. Вчиняючи хуліганські дії особа зневажливо ставиться до суспільства, порушує громадський спокій і моральні норми, завдає шкоду здоровю громадян та майну.

Тож, об'єктом хуліганства є громадський порядок, що складається з широкого кола суспільних відносин. Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій.

Одним із необхідних елементів складу злочину є суб'єкт злочину, оскільки кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли є особа, яка вчинила злочин. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років. А суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу та наявністю обов'язкової ознаки - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.

    Але слід розмежовувати хуліганство як грубе порушення, що передбачено КК України, так і дрібне, за яке передбачено адміністративну відповідальність, тобто це нецензурна лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння догромадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян. Слід зазначити, що існують й більш тяжкі злочини, вчинені під час хуліганства, що потрібно кваліфікувати в сукупності з хуліганством.