Саменеджмент

1)    Концептуальний підхід до самоменеджменту Зайверта .

Самоменеджмент – це послідовне и цілеспрямоване використання ефективних методів, прийомів і технологій самореалізації і саморозвитку свого творчого потенціалу.

Описані в літературі концепції самоменеджменту будуються на визначеній ідеї, навколо якої формується система методик і прийомів роботи над собою для реалізації цієї ідеї.

1.У концепції Лотара Зайверта – це ідея економії свого часу. яка заснована на ідеї керування своїм часом. Ця концепція, на наш погляд, найбільш раціональна й універсальна, тому що вона містить у собі найбільш важливі моменти з інших концепцій і одночасно Зайверт дає відпрацьовані і багаторазово випробувані методи роботи над собою, які не вимагають особливих мудрувань, багаторазового тестування і придатні для використання в повсякденній практиці Відповідно до визначення Зайверта, Самоменеджмент являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час, тобто по своїй суті це time management.

2)Концепція особистих обмежень Вудконса і Френсіса

Відповідно до концепції М.Вудкока і Д.Френсіса, самоменеджмент – це

всебічний спосіб перевірки своїх власних можливостей і обмежень і пошуку реальних шляхів розвитку особистісних і ділових якостей [1].

Можливості:

- здатність керувати собою; - розумні особисті цінності; - чіткі особисті цілі;

- постійне підвищення особистого професійного рівня; - розвиток навичок рішення проблем; - винахідливість і здатність до інновацій;

- здатність впливати на оточуючих людей; - знання управлінських підходів; - уміння керувати колективом;

- уміння навчати і розвивати підлеглих; - здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Обмеження – це фактори, що стримують потенціал і результати роботи окремого менеджера чи групи (організації) у цілому.

Відповідно, це такі обмеження:

-нездатність керувати собою;

-розмиті особисті цінності;

-неясні особисті цілі;

-зупинений саморозвиток;

-недостатність навичок вирішувати проблеми;

-відсутність творчого підходу;

-невміння впливати на людей;

-недостатнє розуміння суті управлінської праці;

-слабкі навички керівництва;

-невміння навчати;

-низька здатність формувати колектив. Наприклад: