Варто згадати основних дослідників платонізму, зокрема тих, чия праця буде основою для написання даної курсової роботи. На першому місці по значимості, певно, буде праця Альфреда Тейлора «Plato. The Man and his Work», яка вважається однією з найкращих робіт, присвячених творчості Платона. Далі слід зазначити таких дослідників філософії як М. Я. Грот («Огляд філософії Платона»), Т. В. Васильєва («Шлях до Платона. Любов до мудрості чи мудрість любові»), В. Ф. Асмус («Платон»), праці А. Ф. Лосєва,

В. Віндельбанда («Платон»), Г. Г. Гадамера («Діалектична етика Платона. Феноменологічна інтерпретація «Філеба»).

     Подібна невичерпність обговорень, інтерпретацій та диспутів дозволяє щоразу по-новому дивитися на платонівські тексти. Зокрема, велика кількість всесвітньо визнаних дослідників з різних проекцій розглядали маніфестацію платонівського вчення про Ерос – а саме діалог «Бенкет».

      Дослідник античної думки А.Ф.Лосєв поділяв творчість філософа на чотири періоди і відносив «Бенкет» до зрілого періоду, який припадає на 70-60-ті роки IV століття до н.е. поруч з «Федром», «Тімеєм», «Федоном» та ін.^[1] Ця праця є, безперечно, однією з найвизначніших в усій платонівський філософії, проте вона викликала багато хибних інтерпретацій в силу своєї літературної композиції. Адже Платон, окрім філософа, є тонким стилістом, в творах якого гармонують риси істинної поезії та чистого мистецтва, як і зазначав А.Ф.Лосєв.^[2]

     Цей діалог дуже чітко відображає платонівський стиль написання: кожний з учасників його оголошує промову, коли настає черга, керуючись головною метою – виголосити якнайкраще похвальне слово Еросу, як запропонував на початку

^[1] Лосев А. Ф. Тахо-Годи А. А. Платон. Арістотель. «Молодая Гвардия», Москва, 2000 – С. 67-69.

^[2] Лосев А. Ф. Тахо-Годи А. А. Платон. Арістотель. «Молодая гвардия», Москва, 2000 – С. 67