ВСТУП

Зварювання  являється  найбільш  прогресивним  способом  з єднання  металевих  конструкцій, високий  рівень  виробництва  та  якість роботи , а також  економічне  виробництво  металу  забезпечують  переважне  використання  видних  металоконструкцій   в тому числі і будівельних .

Великий вклад у розвиток та використання зварювальних  процесів  та обладнання  внесли  вітчизняні  інженери , у 1802 році професор фізик  та після академії  Петров  В.В.  вперше  в  світі  виявив дугу  та  вказав  на  можливість  її  практичного  використання  для  плавлення  металів.

  Призначення  електричної  дуги  для  зварювання  було  продемонстрировано  у 1882 році  російським  винахідником  Бенардосом  Н.Н., свій  спосіб з єднання та розділення  металів  безпосередньо  дією  електричного  струму  він  назвав  «електрогефестом».

Спосіб  Бенардоса  зводився  до  того  , що  з одним  полюсом  джерело струму  з’єднувалися  зварюємі   деталі , з  іншим   вугільним  стержнем , встановлений  в  спеціальну  рукоятку ,  яку  тримав  зварювальник , при пропусканні  струму  між  електродами  і  деталями в місці  зварювання  виникає  електрична дуга  , завдяки  якій  метал  плавиться  та з’єднається.

Після завершення  дії  дуги  та охолодження  металу  виходить  місцезварювання.

Успішно  розвивається  автоматичне  та напівавтоматичне  зварювання  під флюсом .

Зварювання  під флюсом  отримало  широке  розповсюдження  в  період  Великої  Вітчизняної війни  та в  після  воєнні  роки  при  виготовленні  зварних  конструкцій , мають шви  великої  протяжності ,  з  другої  половини  40х років  зварювання   почали  використовувати  в будівельних  мостів.