Реактиви:
1. 0,04 % розчин желатину на фосфатному буфері, рН 7,4;
2. Етиловий спирт 50,0 %;
3. Нінгидрин 3,0 % на метилцелозольві;
4. Реактив С (рівні об'єми 3,0 % розчину нінгідрину та 4,0 мМ ацетатного буфера, рН 5,4).
Хід визначення: до 0,4 мл субстрату додавали 0,1 мл надосадової рідини і предінкубували протягом 30 хвилин при 37ºС. Потім додавали 0,5 мл реактиву С і кип'ятили 15 хвилин. Після охолоджування в дослідні пробірки додавали 2,0 мл 50 % етилового спирту.
Для кожної дослідної проби ставили контроль: до 0,1 мл надосадової рідини додавали 0,5 мл реактиву С, потім 0,4 мл субстрату, кип'ятили 15 хвилин. Проби охолоджували і приливали 2,0 мл 50 % етилового спирту.
Вимірювали екстинкцію розчину при 570 нм, проти контролю на реактив, в якому замість 0,1 мл супернатанту вносили 0,1 мл 0,9 % NaCl.
Активність ММП-2 визначали за формулою:
А = (К/ k ×Т) × n,
де
А – активність ферменту в мілімолях гліцину/мг тканини;
К – коефіцієнт перерахунку величини екстинкції в мілімолі гліцину, який визначали по калібрувальному графіку;
k – коефіцієнт перерахунку на мг тканини в пробі;
Т – час інкубації в хвилинах;
n – розведення ферментного розчину.
2.2.3. Статистична обробка результатів дослідження