Активність матриксної металопротеїнази-2 в сироватці крові гематологічних хворих
30
  1. Нінгідрин 3,0 % на метилцелозовлі;
  2. Реактив С (рівні об’єми 3,0% розчину нінгідрину та 4,0 мМ ацетатного буферу, pH 5,4).

Хід визначення: до 0,4 мл субстрату додавали 0, 1 мл надосадової рідини і передінкубували протягом 30 хв при 37 °C. Потім додавали 0,5 мл реактиву С і кип’ятили 15 хв. Після охолоджування в дослідні пробірки додавали 2,0 мл 50% етилового спирту.

Для кожної дослідної проби ставили контроль: до 0,1 мл надосадової рідини додавали 0,5 мл реактиву С, потім 0,4 мл субстрату і кип’ятили 15 хв. Проби охолоджували і приливали 2,0 мл 50% етилового спирту.

Для кожної дослідної проби ставили контроль: до 0,1 мл надосадової рідини додавали 0,5 мл реактиву С, потім 0,4 мл субстрату і кип’ятили 15 хв. Проби охолоджували і до проб додавали 2,0 мл 50% етилового спирту.

Вимірювали екстинцію розчину при 570 нм, проти контролю на реактив, в якому замість 0,1 мл супернатанту вносили 0,1 мл 0,9%  NaCl.

Активність ММП-2 визначили за формулою:

А = (K/k×Tn,

де,

А – активність ферменту в мілімолях гліцину/мг тканини;

К – коефіцієнт перерахунку величини екстинції в мілімолі гліцину, який визначали за калібрувальним графиком;

k - коефіцієнт перерахунку на мг тканини в пробі;

Т – час інкубації в хвилинах;

n – розведення ферментного розчину.

 

2.2.3. Статистична обробка результатів дослідження

 

Результати дослідження були оброблені статистично з використанням пакета аналізу даних програми Microsoft Excel 97, та t-критерією Стьюдента [Гланц, 1998].

Значення середньоквадратичного відхилення (m) розрахували за формулою: