Правове регулювання господарської діяльності фізичних осоіб – підприємців в україні
3

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах становлення соціально орієнтованої ринкової економіки, глибокої політичної та економічної кризи одним з найважливіших напрямів розвитку правової системи України є створення гармонійної та ефективної системи господарського законодавства. Кожна галузь правової системи характеризується наявністю суб’єктів права, які є учасниками суспільних відносин, які відповідно до законодавства здатні бути носіями відповідних прав і обов’язків. У господарському праві є свій специфічний суб’єктний склад, що відрізняється від складу інших галузей, насамперед цивільного права. Суб’єкти господарського права іменується як господарюючі суб’єкти, тобто учасники господарської діяльності, в межах наданої їм компетенції, є носіями певних господарських прав та обов’язків. Вони проявляються за допомогою певних ознак, залежно від яких будується їх класифікація.

Історія світового економічного розвитку свідчить, що в умовах ускладнення господарсько-економічних відносин, науково-технічної революції, глобальних соціальних проблем неможливим стає функціонування на практиці у чистому вигляді ні ринкового механізму, ні суцільно одержавленої економічної системи. Отримує своє вираження об’єктивна потреба стимулювати приватну ініціативу шляхом забезпечення законних приватних інтересів учасників господарського життя, а з іншого — попередити негативні прояви такої ініціативи і, відповідно, забезпечити врахування і захист публічних інтересів. Ринок і державне регулювання економічних відносин, приватні і публічні відносини стали взаємообумовленими та взаємопов’язаними.

Становлення та розвиток ринкових відносин у змішаній економіці Україні, створення інфраструктури ринку, поява нових організаційно-правових форм господарювання, включення економіки України у світовий комерційний оборот вимагають переосмислення теоретичних основ діяльності суб’єктів господарювання.