Правове регулювання господарської діяльності фізичних осоіб – підприємців в україні
42

2.2. Порядок державної реєстрації та припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

З юридичної точки зору для характеристики фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності в Україні найважливішим є факт його легітимації, тобто державного підтвердження законності його входження в підприємницьку сферу і заняття підприємницькою діяльністю, що посвідчується фактом його державної реєстрації, а в окремих випадках також ліцензуванням видів діяльності.

Відносини, які виникають у сфері державної  реєстрації юридичних осіб  та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб  та фізичних осіб – підприємців»).

Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, є способом реалізації фізичною особою конституційного права на підприємницьку діяльність. Одночасно вона є і початком офіційних публічно-правових відносин майбутнього суб’єкта господарювання із державними органами. Саме державна реєстрація підтверджує появу нового суб’єкта підприємництва. Метою державної реєстрації фізичних осіб – підприємців є легітимація, тобто визнання (підтвердження) державою факту створення підприємця та легалізація діяльності суб’єктів господарювання, тобто дозвіл з боку держави займатися підприємницькою діяльністю. Суб’єкту господарювання необхідно здійснити певні послідовні юридично значущі дії, спрямовані на набуття підприємницької правосуб’єктності, тобто можливості своїми діями набувати права та юридичні обов’язки у сфері підприємництва (можливість як займатися підприємницькою діяльністю, так і бути суб’єктом комерційного товарообігу). Внаслідок державної реєстрації суб’єкт господарювання набуває статусу фізичної особи – підприємця.