Озеленені простори урбанізованих територій, як елементи системи природнього каркасу
31

У зв’язку з цим дуже важливо правильно визначити послідовність розміщення відкритих просторів вздовж пішохідного маршруту, їх розміри, композиційну важливість кожного у загальній системі, впливу пейзажів, що відкриваються, а також розмір інтервалів між ними. Усі ці питання виршуються відповідно до основної ідеї композиційного задуму об`єкта. Обов`язковими є також визначене чергування відкритих і закритих просторів: кожний з відкритих пейзажів, що змінюється перед глядачем в процесі руху, повинен бути відокремлений від іншого насадження на одному чи двох боках дороги.

Довжина ділянок закритих просторів, що виконує роль своєрідних спокійних пауз між композиційними акцентами, визначається вагомістю і силою емоційного впливу пейзажів відкритих просторів: чим сильніший акцент, тим довша пауза між ним і наступним акцентом. Сила послідовно змінних композиційних акцентів і розміри відкритих просторів не повинні бути однаковими, оскільки це створює монотонність.

В практиці садово-паркового мистецтва найчастіше виконуються такі поєднання галявин і пішохідних доріг: дорога проходить вздовж узлісся короткого чи довгого боку галявини; дорога чи алея розділяє галявину на рівні чи нерівні частини; галявина розміщена між двома дорогами4 дороги оточують галявину з трьох чи чотирьох боків.

Вибір конкретного вирішення визначається загальною композицією об’єкта озеленення, а також розміром, призначенням і композиційною важливісю галявини, її орієнтації відносна сторін світу, характером рельєфу місцевості тощо.

Пішохідні шляхи, що формуються на озеленених територіях міста за характером переважаючого функціонального призначення, ділять на такі основні види: транзитні пішохіді алеї – міжрайонні; житлових районів і мікрорайонів на території скверів, парків; алеї , що входять до громадських будівель, промислових підприємств, спортивних комплексів, парків та інших об’єктів масового відвідування, міжзонні алеї парків, спортивних комплексів тощо; кільцеві дороги садів, парків, лісопарків та інших об’єктів; другорядні прогулянкові алеї; стежки.