- Структура об’єкту дослідження – озеленених просторів урбанізованої території, як елементів безперервної системи зелених насаджень
Даний об’єкт являє собою зелений каркас. Зелений каркас – це цілісна структура зелених насаджень, що складається з ключових територій, ділянки, які мають самостійну природоохоронну цінність, наприклад заповідники, національний і природній парки і тд., та транзитних територій – ділянок, завдяки якім здійснюються зв’язки між ключовими територіями. Вони можуть представляти собою великі ділянки ландшафту між цими територіями, лінійні елементи ландшафту (наприклад долини річок), так звані «екологічні коридори». Тобто, простіше кажучи, зелений каркас складається з крупних точкових елементів та лінійних зв’язків між ними.
Приклади організації системи озеленення території жилих районів і мікрорайонів
Система зелених насаджень – це сукупність озеленених територій та ділянок, розміщених по всій території заселеного місця на основі принципів рівномірності та нероздільності зелених насаджень, котрі повинні бути планувально пов’язані між собою і з приміським лісопарковим поясом.
Рівномірність та нерозривність загальноміської системи озеленення досягається передусім шляхом організації зелених насаджень житлових районів та мікрорайонів – основи загальної системи озеленення сучасного міста.
Система зелених насаджень повинна формуватися згідно генеральним планам.
В прирічкових містах систему зелених насаджень доцільно формувати на основі водно-зелених діаметрів, мережі бульварів, озеленених вулиць, за допомогою яких створюється зв