Ігноруванян індивідуальних якостей ландшафта призводить до порушення місцевого середовища, планувальним штампам, появою повторюваностей архітектурно-просторових композицій.

Зелені насадження крупних житлових утворень рекомендується розміщувати з урахуванням їх ролі в формуванні загальноміського ландшафту. В цьому зв’язку необхідно прагнути розкрити чи зберегти перспективи на  цікаві в архітектурному чи природньому відношенні об’єкти, максимально виявити їх цінні якості.

Для більш раціональної побудови системи зелених насаджень їх необхідно розділяти за функціональним призначенням:

- зелені насадження загального користування (сади жилих районів та мікрорайонів, сквери, бульвари, загальні сади при групах жилих будинків);

- зелені насадженні відкритого користування (території будівель культурно-побутового обслуговування, озеленені двори при жилих будинках зі спортивними знаряддями, палісадники та ін.);

- зелені насадження обмеженого користування (озеленені території дитячих садків і яслів, шкіл та господарських дворів та ін.);

- зелені насадження спеціального призначення (захисні озеленені смуги і вуличні зелені насадження, крім бульварів).

Всі ці ділянки тісно пов’язанні між собою, але в залежності від їх основного функціонального призначення та архітектурно-композиційної значимості можуть мати різний характер озеленення.

Для створення цілісності просторово-неперервної системи зелених насаджень жилого району необхідно найбільш значні за площею зелені насадження загального користування розподіляти рівномірно , разом з цим, щоб уникнути масивів суцільної забудови.