Суверенітет держави
25

саме як суб'єкт. Якщо цього усвідомлення немає, немає чіткої самоідентифікації. У цьому випадку можна говорити про незрілість суб'єкта для сприйняття навіть негативного суверенітету.[25,С.105]

Принцип суверенітету національних держав призводить до неоднозначних наслідків в міжнародних відносинах. По-перше, кожна держава змушене так чи інакше поєднувати у своїй зовнішній політиці досить суперечливі функції (збільшення територій, впливу, ресурсів, союзників, захист, відмова від вигод на користь зміцнення миру і солідарності в міждержавних відносинах). По-друге, кожна держава прагне до забезпечення власної безпеки. При цьому збільшення безпеки одного з держав може розглядатися як небезпечність для іншого і викликати з його боку відповідні реакції від гонки озброєнь до «превентивної війни». Нарешті, по-третє, якщо всі держави-нації рівні, то «деякі з них рівні більше, ніж інші». Дійсно, формально юридичну рівність держав з точки зору міжнародного права не може скасувати тієї обставини, що вони розрізняються за своєю територією, населенням, природним ресурсам, економічним потенціалом, соціальної стабільності, політичного авторитету, озброєнь, нарешті, за своїм віком. Ці відмінності резюмуються у нерівності держав з точки зору їх національної могутності.[27,С.19].

 

3.2 Вплив  інтеграційних процесів  в Україні  на державний  суверенітет

Очевидно, що інтеграція як правове явище відрізняється від просто економічного співробітництва й, відповідно, міжнародна економічна організація, що є інструментом інтеграції, відрізняється від міжнародної економічної організації, що забезпечує різні форми економічного співробітництва. Деякі з цих відмінностей заключаються в наступному:
держави-члени інтеграційного об'єднання передають інтеграційному «центру» більший у порівнянні з традиційними міжнародними економічними організаціями обсяг компетенції;[33,С.151-152].

– в рамках інтеграційного об'єднання створюється спеціальний режим для руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили, що не підпадає під дію РНБ, якщо сторонами не погоджене інше;

– міжнародні економічні організації, що є інструментами інтеграції, мають специфічну внутрішню структуру, що передбачає наявність не тільки органів для вираження й забезпеченню національних інтересів держав-учасників, а й органів по формуванню й забезпеченню загальнорегіональних інтересів, у тому числі органів з наднаціональними функціями й компетенцією