ВСТУП

Іван Якович Франко (1856–1916) – видатний український мислитель, письменник, політичний і громадський діяч – народився в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області в родині сільського коваля. Вчився у Львівському і Чернівецькому університетах. За соціалістичну пропаганду серед робітників був кинутий до в'язниці, де пробув дев'ять місяців. Здійснив переклад українською мовою деяких творів К. Маркса. Був організатором демократичного журналу "Громадянський друг", збірників "Дзвін", "Молот". У 1893 р. у Віденському університеті захистив дисертацію, здобувши учений ступінь доктора філософії, а в 1906 р. вчена рада Харківського університету присудила йому почесне звання доктора філології.

І. Франко був людиною з широким світоглядом, науковим ро­зумінням природи та суспільства в їхньому історичному мину­лому, в розвитку, вченим, який прозорливо вдивлявся вперед, у майбутнє історії людства. У його творах відображене інтелек­туальне та суспільно-політичне життя протягом більш як 50-річного періоду історії не тільки українського, а й усіх інших наро­дів тодішньої Європи. Безперечно, що на доробку І. Франка, як і інших мислителів, позначилися складні суперечності ідейно-по­літичної боротьби різних класів, партій і суспільно-політичних течій переломного періоду в історичному поступі людства.