Соціальний менеджмент регулює відносини між суб’єктом і об’єктом соціального менеджменту. У якості яких виступають відповідно: суспільні відносини, що виникають у процесі виробництва та особистість зі своїми потребами, інтересами, яка вирішує виробничі цілі, або якій доручено управляти тим або іншим ділянкою виробництва, і яка реалізує на цьому терені свій особистий потенціал.

        Методи соціального менеджменту – це, перш за все, методи соціального нормування (правила трудового розпорядку, види дисциплінарного впливу та ін.), соціального регулювання (договори, системи розподілу), морального стимулювання (заохочення), методи мотивації, психологічні методи, а також методи економічного стимулювання, організаційно-адміністративні методи і методи самоврядування.

        Основне завдання, яке вирішує соціальний менеджмент, - це координація, узгодження, напрямок діяльності членів суспільства до єдиної мети. Вони є суб'єктами, що здійснюють свідомий вплив на об'єкт управління. Суб'єкт управління пізнає, свідомо використовує закони раз витія складних систем і планомірно організовує діяльність суспільства для досягнення поставлених цілей. Об'єктом соціального менеджменту є суспільні відносини і відповідні їм процеси.

       Соціальна робота в наш час має важливе значення. Соціальний менеджмент найбільше відповідає вимогам сучасного суспільства, тому вивчення його функцій та технологій є вкрай потрібним і перспективним завданням. Хоча родоначальниками соціальної роботи вважають західні країни, в певній мірі можна говорити і про вплив колишніх країн соціалістичного табору на організацію соціальної політики і соціальної роботи зокрема.