термін «підприємець» – це людина, яка витрачає на це необхідний час та сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний та соціальний ризик, одержуючи у винагороду гроші та задоволення від досягнутого); у 1992 році в Енциклопедичному словнику підприємця також з’являється своє трактування термінів («підприємство – ініціативна самостійна діяльність громадян, спрямована на одержання прибутку або особистого доходу, здійснюється від свого імені, під свою майнову відповідальність або від імені і під юридичну відповідальність юридичної особи» ); та Анатолій Бусигін (у 1997 році запропонував своє значення терміну «підприємництво» – це особлива форма економічної активності, яка базується на самостійній ініціативі, відповідальності та ініціативній підприємницькій ідеї) [13, с. 10-11].

На сучасному етапі розвитку підприємницької діяльності під значенням терміну «підприємництво» розуміють  самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку, а під значенням терміну «підприємець» - людину, яка займається підприємництвом [17, с.44].

Основними головними ознаками підприємництва є: самостійність, відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків тощо [21, с.123].

Також важливим є те, що підприємництво – це неодмінна ознака ринкової економіки. Сутність підприємництва більш чітко розкривається через його основні функції – інноваційну, ресурсну, стимулюючу, управлінську, захисну, організаційну та соціальну, які більш детально розглянуті нижче:

1)Інноваційна функція підприємництва передбачає сприяння генеруванню і активному впровадженню новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого господарського ризику та вміння вести конкурентну боротьбу. Якщо підприємці не прагнутимуть до пошуку і впровадження нових ідей, виробничих технологій, виготовлення нового продукту, застосування нових форм і методів організації виробництва і збуту, що оперативно реагують на потреби ринку і пов'язані з ризиком, вони будуть неконкурентоспроможними і стануть банкрутами [9, с. 174].