генетика, молекулярна біологія та метаболізм детально вивчені. S. cerevisiae розмножуються брунькуванням і добре ростуть на таких же простих середовищах, як і E.coli.

Їх здатність до перетворення цукру в етанол і вуглекислий газ здавна використовувалася для виготовлення алкогольних напоїв та хліба. В даний час щорічно у всьому світі витрачається більше 1 млн. тонн S. cerevisiae.

Дріжджі S. cerevisiae представляють також великий науковий інтерес. Зокрема, вони є найбільш зручною моделлю для дослідження інших еукаріот, у тому числі людини, оскільки багато генів, відповідальних за регуляцію клітинного поділу S. cerevisiae, схожі з людськими. Це відкриття сприяло ідентифікації та характеристиці генів людини, які відповідають за розвиток новоутворень. Широко використовувана генетична система дріжджів (штучна хромосома) є неодмінним учасником всіх досліджень з вивчення ДНК людини. У 1996 р була визначена повна нуклеотидних послідовність всього набору хромосом S. cerevisiae, що ще більше підвищило цінність цього мікроорганізму для наукових досліджень. Така робота на еукаріотах була виконана вперше.

S.cerevisiae, також вченими вважається, як "модель організму". Його великою перевагою є те, що він є одноклітинним і еукаріотичним організмом. Як еукаріот, більшість генів і білків дріжджів гомологічні людським [7]  і більш глибокий аналіз геному дріжджів, також допомагає вченим зрозуміти людський геном. Ще однією перевагою є його швидкий ріст. На звичайному середовищі, після населення дріжджів[8], колонії, як правило, видно через 2-3 дня.. Оскільки повна послідовність геному тепер доступний, мутанти, унікальні для еукаріотичних організмів тепер можуть бути виражені в еукаріотів, на відміну від вивчення подібних генів у прокаріотів [4].

1.1.Морфологічні ознаки

Клітини дріжджів Saccharomyces cerevisiae нерухомі великого розміру 5-6×10^-14 мкм. Форма їх округла, овальна, яйцевидні або злегка подовжена. При мікроскопіюванні в дріжджовій клітці можна розрізнити оболонку,