Магнітострикція представляє собою явище спотворення зовнішньої форми магнетика при його намагнічуванні. Пов’язана з таким спотворенням відносна деформація    зазвичай дуже мала – по порядку величини вона складає 10⁵ 10⁶, тому виявити її можна лише точними вимірами. Однак не дивлячись на таку незначну зміну розмірів за рахунок магнітострикції, це явище виявляється суттєвим при розгляді доменної структури і механізму намагнічування; крім того, воно має багато практичних застосувань.

Якщо намагнічувати феромагнетик, поступово збільшуючи магнітне поле від нуля, то відносна зміна довжини зросте з ростом напруженості поля, як показано на рис. 1.1, і при певному значенні поля досягається насичення.

Рисунок 1.1- Зміна довжини феромагнетика при збільшенні магнітного поля.

Величину  в стані насичення зазвичай позначають через λ. Зміна зовнішньої форми при зміні намагніченості  відбувається таким чином, що в кожному окремому домені напрямок спонтанної намагніченості стає головною віссю, визначаючою внутрідоменну деформацію кристала. Якщо за допомогою зовнішнього магнітного поля встановити по всьому об’ємі загальний напрямок намагніченості, то оскільки при повороті намагніченості напрям деформації кожного домену міняється, змінюється і зовнішня форма зразка в цілому (рис.1.2).