ВСТУП

Актуальнiсть дослiдження. Сьогоднi свiт опинився на порозi нового передiлу, але не вiйськово-полiтичного, а економiчного, де головними гравцями будуть уже не держави i навiть не блоки країн, а головнi транснацiональнi корпорацiї (ТНК) найбiльших промислово розвинених держав. Ставками ж є новi ринки, технологiї та надприбутки [7].

ТНК — основний структурний елемент економiки бiльшостi країн, провiдна сила їх розвитку та пiдвищення ефективностi. Глобальнi тенденцiї iнтернацiоналiзацiї виробництва й капiталу, приватизацiї, стратегiчних альянсiв i лiбералiзацiї зовнiшньої торгiвлi поставили ТНК у центр свiтового економiчного розвитку. З огляду на них i подальший перерозподiл свiтових ринкiв та сфер впливу, можна прогнозувати можливiсть появи найближчим часом мiжнародних суперкорпорацiй шляхом злиття, поглинання чи об’єднання найбiльших компанiй свiту.

Сьогоднi ТНК перетворилися iз суб’єктiв на об’єкти мiжнародної полiтики, активно беруть участь у всiх глобальних процесах, що вiдбуваються у свiтi. Транснацiональнi корпорацiї, нарiвнi з промислово розвиненими країнами, широко проявляються в полiтицi, економiцi, у фiнансово-iнвестицiйнiй, iнформацiйнiй, науково-технiчнiй, вiйськовiй, технологiчнiй, екологiчнiй сферах. У зовнiшнiй полiтицi ТНК реалiзують власну корпоративну дипломатiю, а для успiшного забезпечення внутрiшньо-корпоративної полiтики створили свою, корпоративну iдеологiю [15].

Транснацiональнi корпорацiї є «двигунами свiтової економiки». На сьогоднi ТНК — такi ж рiвноправнi учасники мiжнародних економiчних вiдносин, як i власне держави базування та приймаючi країни. Добробут країни, її участь у мiжнародному подiлi працi, рiвень iнтегрованостi у свiтове господарство i, в остаточному пiдсумку, її мiжнародна конкурентоздатнiсть дедалi бiльшою мiрою залежать вiд того, наскiльки успiшна дiяльнiсть ТНК,