ВСТУП
Важливим показником, що характеризує організацію виробництва в часі, є виробничий цикл – інтервал календарного часу від початку до закінчення виробничого процесу виготовлення чи ремонту виробу (продукції). Його тривалість визначається періодом часу (календарним) від запуску предметів праці у виробництво до отримання готового продукту або ж виконання певних робіт, що включаються в товарну продукцію, і залежить від характеру цієї продукції (робіт), умов і ступеня механізації (автоматизації) виробництва, застосовуваної техніки і технології, рівня організації праці та інших факторів. 
Виробничий цикл є одним зі складових елементів технологічного процесу і використовується в якості нормативу при оперативному плануванні виробництва, фінансовому управлінні та інших планово-виробничих розрахунках. На тривалість виробничого циклу впливають також форми технологічної спеціалізації виробничих підрозділів, система організації самих виробничих процесів, прогресивність застосовуваної технології і рівень уніфікації продукції, що випускається.

 Тривалість виробничого циклу встановлюється та регламентується як в цілому по всім виробам (включаючи їх складові елементи), так і окремо по кожному елементу. Без ретельного аналізу виробничого циклу, неможливо сказати про ефективність даного виробництва.

 В даний час тема дуже актуальна, особливо для підприємств, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), так як на стадії вільної ринкової економіки, виробництво, як і товар повинні бути конкурентоспроможні. В основу розробки технологічних процесів покладені два принципи: технічний і економічний. У відповідності з технічним принципом проектований технологічний процес повинен повністю забезпечувати виконання всіх вимог на виготовлення продукції.

 Мета роботи - розглянути виробничий цикл, його структуру та шляхи скорочення його тривалості. 

Для розкриття теми були поставлені і вирішені наступні завдання: