ВСТУП

             Зміну пріоритетів у системі навчання, орієнтацію на формування творчої особистості ставлять в число найважливіших та найсуттєвіших задач у розвитку інтересів і здібностей кожної дитини. Так, на зміну існуючої моделі навчання приходить особистісно-орієнтована система навчання, що направлена на забезпечення дітям рівних можливостей для отримання знань і умінь, досягнення кожним із них більш високих результатів, урахування їх індивідуальних особливостей. Особистісно-орієнтоване навчання визнає унікальність суб’єктивного досвіду самої дитини як важливого джерела індивідуальної життєдіяльності , що проявляється ,зокрема, в пізнанні навколишнього середовища. Суб’єктивний досвід дитини багато в чому залежить від рівня розвитку пізнавального інтересу. Потяг до пізнання закладений у дитині самою природою. Розвивати цю жагу до нових знань, закріпити її, дати можливість перерости в стійкий пізнавальний інтерес – ось у чому полягає мета педагогічної роботи з дошкільниками.

             Актуальність дослідження полягає  в тому, що формування творчо-активної особистості, володіючої здібністю ефективно і нестандартно вирішувати життєві проблеми закладається ще в дитинстві і являється умовою подальшого розвитку особистості людини, її успішної творчої діяльності. У зв’язку з цим перед дитячим навчальним закладом постає важлива задача розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління. Одним із напрямків психічного розвитку дитини являється  розвиток творчих здібностей.

             Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що вивченню розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку та створенню сприятливих умов для їх розвитку присвячена значна кількість робіт. Так, наприклад цей напрям розвитку дітей відображений у роботах Л.С.Виготського, В.В.Давидова, Е.Е.Кравцова, В.Т.Кудрявцева, Н.А.Вєтлугіної.