та однолітків, адже важливо актуалізувати для дитини цей досвід. Це допоможе дитині зрозуміти, що її дії стосовно іншої людини не байдужі дорослим, ровесникам і що вчинки в колективі, сім'ї, суспільстві мають моральний смисл. Етичної бесіди обирали залежно від конкретної педагогічної ситуації. Також для бесід спеціально відводили заняття, даючи заздалегідь завдання простежити за певним явищем, подією або подумати над конкретною проблемою.

Також у процесі формування моральної поведінки дітей у процесі спілкування використовували методи стимулювання моральних почуттів і мо­тивів поведінки:

а) приклад інших. Використовували приклад людей, які оточують дітей, героїв літературних творів, кінофільмів, спектаклів;

б) педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини. Вимогливість, принциповість поєднували з добрим ставленням до дитини, зацікавленістю в її успіхах;

в) колективна оцінка поведінки, вчинків дитини;

г) схвалення моральних учинків дитини;

д) заохочення дитини до моральних учинків.

ж) осуд недостойних учинків дитини.

У роботі направленій на формування моральної поведінки дітей слід враховувати, що кожна конкретна педагогічна ситуація передбачає відповідний вибір методів впливу на моральну свідомість і моральну практику дитини, ефективність яких залежить від комплексного їх використання. За будь-якої форми взаємодії педагог повинен виявляти повагу до особистості дитини, впевненість у перспективах її розвитку, стимулювати процес самовиховання.