4. Загальне управління охороною праці здійснюється на чотирьох рівнях: державному, регіональному, галузевому, на підприємстві.

Законом України «Про охорону праці» визначено досить чітку систему органів державного управління і нагляду за охороною праці, що забезпечує виконання державою належної ролі у вирішенні завдань охорони праці як у державному секторі економіки, так і у приватному за умов створення великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності з різними формами власності внаслідок процесів роздержавлення та приватизації.

Головними складовими частинами державного управління є:

• Кабінет Міністрів України та створена при ньому Національна рада з питань

безпечної життєдіяльності населення;

• Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого

нагляду (Держпромгірнагляду) МНС України;;

• міністерства, інші центральні органи виконавчої влади;

• асоціації, корпорації, концерни та інші об’єднання підприємств;

• обласні, міські, районні, державні адміністрації та органи місцевого

самоврядування.

До компетенції найвищого центрального органу виконавчої влади – Кабінету Міністрів України – віднесені питання реалізації державної політики в галузі охорони праці, визначеної законодавством, затвердження національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, організації діяльності функціональних і галузевих міністерств, відомств у цьому напрямку, визначення порядку створення і використання фондів охорони праці всіх рівнів. Уряд за допомогою Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення вживає заходів щодо розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці. Слід зазначити, що до введення в дію Закону в центральному апараті Уряду не було призначено жодної посадової особи, обов’язками якої за посадовою інструкцією були б визначені ці питання. Зараз до реалізації повноважень з охорони праці,