3.2. Планування аудиторської роботи
Невід’ємною складовою процесу аудиту є планування. Аудитор приступає до планування процесу аудиту одразу після укладання договору на проведення аудиту. Завдяки плануванню аудитор одержує достатню кількість свідчень стосовно бізнесу клієнта, правильно виконує замовлення, визначає розмір винагороди, уникає непорозумінь з клієнтом, дозволяє впевнитись в тому, що буде приділена належна увага напрямам аудиту сприяє правильному використанню асистентів залучених до перевірки.
Під плануванням розуміють розробку аудитором конкретних заходів стосовно напряму, характеру і витрат часу на перевірку. Метою планування є встановлення аудитором найважливіших напрямів перевірки об’єктів, які слід перевірити досить ретельно, щоб вивчити усі фактори, які сприяють неналежному веденню обліку і звітності на підприємстві.
Необхідність і порядок планування регламентується МНА №9 (Міжнародні норми аудиту) та Національним нормативом аудиту № 9. План складається так, щоб аудитор вчасно і якісно здійснив перевірку з урахуванням індивідуальних особливостей замовника.
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).
Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.
Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.