страхування вкладів, пропозиції грошової маси, політика Національного банку, законодавча база, механізм реалізації законодавчих актів, грошова емісія, рівень інфляції, вартість обслуговування державного боргу, рівень інфляційних очікувань);

– стан світової фінансової системи;

– стан національної економіки (стабільність, рівень розвитку виробництва, платоспроможність підприємств, конкурентоспроможність товаровиробників, можливості міжгалузевого переливання капіталу, інвестиційний клімат, сальдо платіжного балансу країни);

– соціально-політична ситуація;

– форс-мажорні обставини [18 ].

Майтвійчук Л у своїй роботі приводе приклад класифікації в основу якої покладені наступні ознаки:

– за масштабністю дії розрізняють фактори макросередовища та мікросередовища;

– за місцем виникнення: зовнішні та внутрішні;

– за приналежності до досліджуваного об’єкта: ендогенні та екзогенні;

         – за важливістю результату: основні та другорядні;

– за структурою: прості та складні;

– за часом дії: постійні та тимчасові;

– за тривалістю: короткострокові, середньострокові та довгострокові;

– за прогнозуванням передбачуваності: детерміновані, стохастичні та невизначені;

– за керованістю: регульовані та нерегульовані;

– за спрямованням впливу: стимулюючі, стримуючі та нейтральні;

– за якістю зв’язку: сильні, середні та слабкі;

– за характером впливу: безпосередні або опосередковані;

– за характером інформації: кількісні та якісні.