внутрішнім факторам, а також зберігати можливість виконувати свої зобов’язання вчасно і в повному обсязі [17, c. 56 ].
Отже, теоретичне дослідження поняття «фінансова надійність банку» дало змогу виділити наступні її складові: фінансова стійкість, стабільність, ліквідність, платоспроможність, конкурентоспроможність.
Недостатня фінансова надійність стримує розвиток фінансових відносин банку з клієнтами, обумовлює додаткові витрати, як для банку, так і для його клієнтів. І навпаки, зростання фінансової надійності, стимулює зниження цих витрат, формує бажання потенційних клієнтів встановлю вати і поновлювати фінансові відносини з банком.
Ступінь фінансової надійності банку визначається рівнем різних відносин в банківській сфері:
– депонента і зберігача;
– кредитора і позичальника;
– принципала і агента;
– комісіонера і комітента;
– зберігача та інвестора;
– банків з іншими фінансовими посередниками;
– банка і держави
До позитивних чинників фінансової надійності банку відносяться:
– створення системи страхування вкладів;
– зростання прозорості банківського бізнесу і його інформаційної відкритості;
– створення позитивного іміджу і ділової репутації банку;
– високий рейтинг, лідерство на банківському ринку;
– участь в роботі органів, що приймають рішення;
– зростання затребуваності банківських продуктів;
– стандарти якості;
– розвиток персональних відносин з клієнтами;
– підвищення професійного рівня співробітників банку;