ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

СУЧАСНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ МУЗИКИ

1.1. Історичний аспект розвитку електронної танцювальної музики кінця XX – початку XXI століть

Електронна музика – це широкий музичний жанр, що означає музику, створену з використанням електронних музичних інструментів і технологій (найчастіше за допомогою спеціальних комп’ютерних програм). Хоча перші електронні інструменти з’явилися ще на початку XX століття. Електронна музика, як самостійний жанр, сформувалась у другій половині XX століття – початку XXI століття і включає сьогодні в свій широкий жанрово-стильовий спектр десятки різновидів.

Електронна музика оперує звуками, які утворюються при використанні електронних технологій і електромеханічних музичних інструментів. Прикладами електромеханічних музичних інструментів можуть служити телармоніум, орган, хаммонда і електрогітара. Чистий електронний звук отримують, застосовуючи такі інструменти як терменвокс, синтезатор і комп’ютер [87].

Електронна музика перш асоціювалася тільки з західної академічною музикою, але це змінилося з появою доступних за ціною електронних синтезаторів в кінці 60-х. Синтезатори, завдяки своїй помірній вартості, стали доступні не тільки великим студіям звукозапису, але також і широкій публіці. Це змінило образ популярної музики – синтезатори стали використовувати багато рок- і поп-артистів. З цього моменту електронна музика стала звичною частиною популярної культури. Сьогодні електронна музика включає в себе велику кількість різних стилів від експериментальної академічної музики до популярної електронної танцювальної музики.