1                      ПРИЗНАЧЕННЯ, БУДОВА ТА ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЛАДУ

Накопичувач на жорстких магнітних дисках Western Digital Blue WD10EZEX.

Накопичувач на жорстких магнітних дисках або НЖМД (англ. Hard (magnetic) disk drive, HDD, HMDD), жорсткий диск, в комп’ютерному сленгу «вінчестер» - пристрій (пристрій зберігання інформації) довільного доступу, заснований на принципі магнітного запису. Є основним накопичувачем даних в більшості комп’ютерів.

На відміну від дискети, інформація в НЖМД записується на жорсткі (алюмінієві або скляні) пластини, покриті шаром феромагнітного матеріалу, найчастіше двоокису хрому - магнітні диски. У НЖМД використовується одна або кілька пластин на одній осі. Зчитувальні головки в робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку набігаючого потоку повітря, що утворюється у поверхні при швидкому обертанні. Відстань між головкою і диском складає декілька нанометрів (у сучасних дисках близько 10 нм), а відсутність механічного контакту забезпечує довгий термін служби пристрою. За відсутності обертання дисків головки знаходяться у шпінделя або за межами диска в безпечній («паркувальній») зоні, де виключений їх нештатний контакт з поверхнею дисків.

Також, на відміну від гнучкого диска, носій інформації зазвичай поєднують з накопичувачем, приводом і блоком електроніки. Такі жорсткі диски часто використовуються як незнімні носії інформації.

Жорсткий диск складається з гермозони і блоку електроніки:

1)                Гермозона

Гермозона включає в себе корпус з міцного сплаву, диски (пластини) з магнітним покриттям, в деяких моделях розділені сепараторами, а також блок головок з пристроєм позиціонування, і електропривід шпинделя. Всупереч