2.3 Визначення якості надр у зв’язку з геолого-економічною оцінкою залізорудних родовищ

Освоєння родовищ корисних копалин в умовах конкурентної економіки вимагає чіткого визначення поняття якості надр [9-11], проте критерії, за якими встановлюється ця категорія, одноголосно не визначені. Вивчення показників, за якими можна порівнювати “якість родовищ”, є актуальним як для геолого-економічної оцінки запасів так і для визначення диференційованого податку на надра, який сплачують гірничодобувні підприємства України. У поточний час він однаковий, незважаючи на “якість надр”. Проте є очевидним, що одні підприємства мають більш сприятливі гірничо-геологічні умови видобутку і збагачення руд, інші – менш сприятливі. До того ж геологічні чинники значною мірою обумовлюють рентабельність гірничодобувних підприємств і конкурентоздатність їх продукції. [9] Зазначене обумовлює доцільність диференційованого податку на надра. Але для його впровадження необхідно дати кількісну оцінку поняттю “якість надр”. Спроба такої оцінки зроблена автором цієї роботи для залізорудних родовищ, які розробляються гірничо-збагачувальними комбінатами України.

Методика оцінки параметрів родовищ. Для визначення кількісних показників зруденіння розроблені численні математичні моделі, найпоширенішими з яких є статистичні [3], геостатистичні [2], моделі типу стаціонарних випадкових функцій [8], моделі, що засновані на гармонійному аналізі випадкових функцій. [7] При порівняльному аналізі кількісних показників родовищ вибір методу є принциповим, оскільки аналітичні методи розрахунку здатні забезпечити високу надійність результатів тільки у випадку правильного вибору моделей і способів оцінки мінливості показників родовищ.