«Інформація – це ймовірність вибору» радянські вчені Аківа та Ісаак Яглом.

У своїх  відомих роботах А. Д. Урсула з проблеми інформації (за якою була захищена докторська дисертація), в яких обґрунтовується загальнонауковий характер цієї проблеми (зокрема в плані такого глобального процесу як інформатизація суспільства і становлення інформаційного суспільства) і формулюється інформаційний критерій розвитку. Він запропонував найбільш загальне визначення поняття інформації, розкрив риси несформованого інформаційного суспільства, висунув ідею становлення нових галузей наукового знання - соціальної інформатики, ноосферологія і ноосферної екології. (http://www.bazaluk.com/ursul-arkady-dmitrievich.html)

Ближче до філософського розуміння інформації підійшов російський вчений  І. Юзвишин: «Інформація – фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту». (http://ibib.ltd.ua/filosofskoe-opredelenie-ponyatiya-informatsii-16530.html)

За теорією Віталія Степановича Цимбалюка, інформація – це результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (http://goal-int.org/institut-informaciologii-informaciya-pro-kerivnika-v-s-cimbalyuka/)

«Інформація – універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінка» ЮНЕСКО. (www.dlab.irtc.org.ua/unescochair/intallprog_ukr.html)