Недоліками ж аналогових систем відеоспостереження є: обмеженість функцій (є зворотною стороною високої надійності), необхідність постійного обслуговування (зміни і архівації касет) та періодичного очищення і заміни відеоголівок відеомагнітофона.

         1.1.1.1 Аналогові системи відеоспостереження

У найпростішому випадку телевізійна система спостереження складається з однієї або декількох камер. Зображення від камер передається по кабелях (коаксіальні кабелі, оптоволокно , вита пара ) або бездротовим способом. Якщо відеокамер не багато, то зображення від них можна записувати на відеореєстратори (цифрові відеорекодери) та виводити на монітори (рисунок 1.1) [6,7] Відеореєстратори записують зображення від камер, на жорсткі носії в цифровому форматі. Деякі цифрові відеореєстратори містять вбудовані детектори руху. Вони обробляють зображення в кадрі, реагують на рух і записують його. Але така система не ефективна для великих, або територіально розрізнених підприємств. Тому, сьогодні тенденція веде усе більше й більше до установок, виконаних у виді комплексу системної техніки.

Рисунок 1.1- Найпростіша телевізійна система спостереження

Більш складні системи можуть нараховувати десятки камер. Для керування ними використовуються кілька різних типів приладів: відеокомутатори, квадратори, мультиплексори, матричні комутатори. Вибір того чи іншого типу устаткування залежить від завдань охорони, кількості камер у системі і вимог, що накладаються на якість відеозапису і виведеного на екран зображення. В якості записуючого пристрою в аналогових системах використовується аналоговий відеомагнітофон і носій відеокасета, а для