Комплексне вирішення проблеми підвищення опору конструкційних матеріалів
25

                       Розробка методу проведена на чавуні, що містить  % :

3,00 -3,6 С;            2,5 – 2,9 Si;      0,55 – 0,85 Mn;          0,06 – 0,13 P;         0,006-0,040 S;          0,1 Cr;        0,05 Ni;      0 – 0,09 Mg, 

виплавленого в електродугові печі  ДСП-1,5  і  модифікованого зростаючими присадками лігатури  ЖКМ-2 (8,75 % Mg;  55% Si;  залишок  - Fe ).

       Індекс графіту визначали по формулі:       Jr = a I z /L,

Де   аі – сума максимальної довжини чи діаметра врахованих ( попавших в перехрестя ниток окуляра при переміщенні шліфа на предметним столиком оптичного мікроскопа ) включень графіту в деяких окулярах шкали; z – ціна одного ділення  окулярної шкали, мм; L – довжина підрахунку (випадковий сітчастий), мм.

      Із формули видно, що значення Jr буде тим вище, чим  більше графіту в чавуні і чим більше форма його включень відрізняється від кулеподібної.

      Представлена схема визначення графіту. У відношенню прийнятою методикою, при переміщенні шліфа (у нашому випадку горизонтально) на предметному столику мікроскопа на величину Lі будуть враховані три включення графіту пересічення перехресними нитками окуляра і  маючи максимальний розмір L1, L2,  L3відношення (L1, L2,  L3 )/L1. представляє собою індекс графіту  в  даному випадку   [29].

При розробці методу необхідно було вирішити три практичні задачі:  а) визначити розмірні групи графітових включень, забезпечуючи необхідну точність і оперативність розрахунків;  б) визначити об’єм аналізу (довжину підрахунку), що відповідає здатній заданою (+- 10%) точності визначення індексу графіта; в) забезпечити достатньо високу продуктивність аналізу.